Традиційні методи економічної політики – роблять Україну приреченою

Вирішення економічних проблем та створення хоча б яких небуть умов для розвитку господарства актуальне для України як ніколи раніше.

Однак, все те, що пропонується більшістю наших політиків та чиновників залишається у рамках «добре перевірених досвідом» традиційних рекомендацій. Мова йде про маневри податкової політики, про політику приватизації – націоналізації, регулювання зайнятості і відсоткової ставки.

Тобто, не далі ніж ідеї Кейнса, з деякими доповненнями Фридмана та інших видатних «гуру». Однак, практика показує, що такий прямолінійних рух, відсутність власної креативності не лише перешкоджають досягненню цілей економічної політики, а навпаки, погіршують ситуацію, яка склалася, змінюючи її положення  з «важко і ризиковано» на положення «загальної кризи».

Image result for лисогоспи

Як олігархи «добивають» український ліс?

До прикладу, розглянемо актуальну ситуацію в галузі лісового господарства.Про кризу в цій сфері написано вже достатньо. Але влада продовжує радувати нас сюрпризами. Спроби законодавчої заборони на експорт підірвали можливості галузі у привабленні інвестиційних ресурсів і знизили інвестиційну привабливість галузі й країни загалом. Хоча президентом Порошенком й було накладено вето на законопроект, а згодом відбулось переопрацювання його Верховною Радою, «осад все ж залишився».

Сприяючи інтересам фінансово-промислових груп та логіці особистого політичного піару прем’єр-міністра Гройсмана, в подальшому відбулася спроба  «вирішити лісову проблему» завдяки абсолютно непродуманому рішенню «Укрзалізниці» про заборону експортних перевезень, яка ледь не викликала колапсу всієї економіки (про це почали говорити металурги та шахтарі через недостачу вантажних вагонів).

Зараз розпочалась ініційована кампанія по загальній перевірці лісгоспів.  13 вересня в ЗМІ з’явилася інформація про те, що прокуратура, спільно з Національною поліцією проводять обшук в 6 лісгоспах Харківської області і на підприємствах контрагентах. Кожен обшук і кожна така перевірка спричиняє зупинку діяльності компанії на невизначений термін і, відповідно, спричиняє матеріальну шкоду, яку ніхто й ніколи не компенсує. Сприяють процесу тероризування лісового господарства й наші депутати, які, скоріше всього, змушені повертати бездарно витрачені на такий «лобізм» гроші олігархів.

Image result for голосування в вру

Податковий «зашморг» в спритних олігархічних руках

10 липня 2018 року Верховна Рада прийняла закон №2497-VIII «Про внесення змін в Податковий кодекс України і інші законодавчі акти з ціллю стимулювання діяльності сімейних фермерських господарств». Цей закон знову продемонстрував хибну практику нашого парламенту називати закони абсолютно не так, як слід було б їх назвати, виходячи з їх змісту. Мабуть, щоб обдурити громадськість і зберегти свої інтереси. Фактично, в зазначеному законопроекті, йдеться про збільшення податкового навантаження лісгоспів, які тепер будуть змушені платити як земельний податок, так і рентну плату за використання лісових ресурсів. Сама ж ставка, по суті, нового податку, буде встановлюватися місцевими радами.

При встановленні податкової ставки в 0,1% збитковими стануть близько 100 діючих підприємств галузі з 284, при ставці в 1% – прибутковими залишиться тільки 44 лісгоспи, при ставці ж в 3% – ВСІ лісгоспи України будуть змушені припинити свою роботу. Навіть при збільшенні цін на продукцію лісової галузі у два рази, підприємства не зможуть оплатити додаткове податкове навантаження. При такому рівні цін, продукція вітчизняного ліспрому не користуватиметься жодним попитом і, слідом за лісгоспами, доведеться визнавати банкрутами і підприємства лісопереробної і меблевої галузі. А в чому ж тоді справжній сенс прийнятих поправок?

Кому це вигідно?

Справжній сенс подібної «законотворчості» якраз і полягає в тому, щоб створити умови для банкрутства підприємств галузі. Слідом за банкрутством буде проголошена приватизація підприємств (треба ж відзвітувати про успішність чергової хвилі приватизації, яка ніяк не хоче «зрушуватися з місця» і не виправдовує покладених на неї надій (замість запланованих на 2018 рік 22 млрд. гривень доходу, від неї вдається одержати не більше 4 млрд. гривень).А кому потрібна приватизація лісгоспів? Звичайно ж, всім відомим нашим олігархам, панам Юрушеву, Косюку і компанії. Замість того, щоб піднімати технологічний рівень галузі, залучати в неї інвестиційні ресурси, перебудовувати  менеджмент «кам’яного віку», олігархи думають тільки про власні надприбутки. А вони, при існуючій ситуації, можливі тільки в тому випадку, якщо ціна на вихідну сировину буде мінімальною. Не вийшло цього досягти шляхом експортного мораторію, візьмемо своє іншим шляхом, мабуть, вирішили олігархи. Приймаючи рішення про зміну податкового навантаження лісгоспів, наші депутати, чомусь не стали говорити про ліс, як «національне надбання». Хоча, раніше, при ухваленні мораторію на експорт лісу, про це було сказано багато слів. Пояснюється це просто: наші олігархи звикли вважати ліс своєю власністю, а свої інтереси – інтересами народу.

Як же можна вирішити проблеми лісового господарства України?

В галузевому експертному співтоваристві запропоновано вже чимало цікавих і ефективних проектів реформування галузі, здатних надати їй імпульс розвитку, зберігаючи привабливість для приватного інвестора і задовольняючи інтереси всіх українців в збереженні державних лісів. Такі пропозиції були запропоновані Офісом ефективного регулювання (BRDO) і проектом Світового банку Сприяння реформі лісового сектора в Україні (PROFOR):

Серед першочергових заходів можна виділити:

1) розробка та широке обговорення з професійною спільнотою економічного і правового механізму бізнес-процесів в галузі, окремої Стратегії розвитку лісового господарства;

2) прийняття законодавства та відповідних нормативних актів про обов’язкове «чіпукання» всіх лісових насаджень, а також системи електронного моніторингу всіх господарських операцій з деревиною;

3) розробка заходів податкового стимулювання, а не удушення, розвитку лісгоспів;

4) прийняття комплексних законів про доступ до природних ресурсів України, про природну ренту.

На щастя, ці пропозиції були почуті – був прийнятий Указ Президента «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об’єктів природно-заповідного фонду», був розроблений цілей ряд необхідних законів, зокрема законопроект № 8238 Закону про внесення змін до Лісового кодексу України (щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення лісової галузі). Однак ці ідеї не були сприйняті цілою низкою як депутатів, так і міністрів – вони розуміють, що прийняття цих рішень підніме галузь і вони втратять можливість забрати український ліс за безцінь.

Матеріал підготовлений експертами “Екологічна Ліга України”